співспадкоємець

[spiʋspɑdkojɛmɛt͡sʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Особа, яка разом з іншими отримує спадок після смерті спадкодавця за законом або за заповітом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співспадкоємець, р. співспадкоємця, д. співспадкоємцеві, з. співспадкоємця, о. співспадкоємцем, м. співспадкоємцеві, к. співспадкоємцю

Більше записів