співрозмовець

[spiʋrozmoʋɛt͡sʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Людина, яка бере участь у розмові з кимось, веде діалог.

  2. У лінгвістиці: учасник мовленнєвого акту (діалогу), адресат мовця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співрозмовець, р. співрозмовця, д. співрозмовцеві, з. співрозмовця, о. співрозмовцем, м. співрозмовцеві, к. співрозмовцю

Більше записів