співпричетний
[spiʋprɪt͡ʃɛtnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який бере участь разом з кимось у вчиненні чогось (переважно негативного), має до чогось причетність спільно з іншими.
-
Який пов’язаний із чимось, має до чогось стосунок спільно з кимось або разом з явищем.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. співпричетний, р. співпричетного, д. співпричетному, з. співпричетного, о. співпричетним, м. співпричетнім