співотворець

[spiʋotʋorɛt͡sʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Особа, яка разом з іншими бере участь у творенні, створенні чогось (наприклад, твору мистецтва, наукової теорії, проекту).

  2. У релігійному контексті — одна з іпостасей Святої Трійці (Бог-Син), що разом з Богом-Отцем і Богом-Духом Святим є творцем світу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співотворець, р. співотворця, д. співотворцеві, з. співотворця, о. співотворцем, м. співотворцеві, к. співотворцю

Більше записів