співосаджувач

[spiʋosɑdʒuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Особа, яка разом з іншими (спільно, у складі групи) засуджена судом до покарання у вигляді позбавлення волі та відбуває цей строк у одному виправному закладі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співосаджувач, р. співосаджувача, д. співосаджувачеві, з. співосаджувач, о. співосаджувачем, м. співосаджувачеві, к. співосаджувачу

Більше записів