співмешкання

[spiʋmɛʃkɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Проживання разом з кимось у одному житловому приміщенні, спільне мешкання.

  2. Стан, коли дві або більше осіб (сімей) мешкають разом у одній квартирі, будинку тощо, часто не будучи родичами.

  3. Заст. Співжиття, спільне життя.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співмешкання, р. співмешкання, д. співмешканню, з. співмешкання, о. співмешканням, м. співмешканні, к. співмешкання

Більше записів