співмешканець

[spiʋmɛʃkɑnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Особа, яка мешкає разом з кимось у одному житловому приміщенні (квартирі, кімнаті, гуртожитку тощо), зазвичай не будучи з нею у родинних стосунках.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співмешканець, р. співмешканця, д. співмешканцеві, з. співмешканця, о. співмешканцем, м. співмешканцеві, к. співмешканцю

Більше записів