Древослів

Словник Української Мови

співливий

[spiʋlɪʋɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (Про людину) Схильний до співу, що любить співати; співучий.

  2. (Переносно, про звуки, голос тощо) Мелодійний, наспівний, що нагадує спів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співливий, р. співливого, д. співливому, з. співливого, о. співливим, м. співливім

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів