співкерівник

[spiʋkɛriʋnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Особа, яка разом з іншою особою або особами здійснює керівництво, управління чим-небудь, очолює щось спільно.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співкерівник, р. співкерівника, д. співкерівникові, з. співкерівника, о. співкерівником, м. співкерівникові, к. співкерівнику

Більше записів