співіснуючий
[spiʋisnujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що існує одночасно з кимось або чимось іншим, перебуває в спільному існуванні.
-
(У філософії, соціології) Такий, що характеризує мирне, злагоджене спільне життя різних груп, ідей, явищ або систем, які не виключають одна одну.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. співіснуючий, р. співіснуючого, д. співіснуючому, з. співіснуючого, о. співіснуючим, м. співіснуючім