1. Існувати разом, одночасно з кимось або чимось, перебувати в стані мирного, звичайно тривалого, спільного існування.
2. У біології — жити разом, одночасно на одній території або в одному середовищі (про організми, популяції, види).
співіснувати
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: дієслово () |