Древослів

Словник Української Мови

співецький

[spiʋɛt͡sʲkɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

Стосовний до Співця, пов’язаний з ним; властивий Співцеві.
Належний Співцеві, створений ним; такий, що походить від Співця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співецький, р. співецького, д. співецькому, з. співецького, о. співецьким, м. співецькім

Більше записів