співа

[spiʋɑ] Дієслово

Буква:С

Значення

  1. Рідкісна назва для співу, пісні, музичного твору або вокального виконання, що вживається переважно в поетичній мові або діалектах.

  2. У давньоруській та давній українській книжності — ліричний твір духовного або світського змісту, призначений для співу; псалом, гімн, пісня.

  3. У музичній термінології — те саме, що вокаліз; мелодія для голосу без тексту, що виконується на один голосний звук.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я співаю, ти співаєш, він співає, ми співаємо, ви співаєте, вони співають

Більше записів