спіричний

[spirɪt͡ʃnɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (від лат. spiritus — дух) Пов’язаний зі спіритизмом, вірою в можливість спілкування з душами померлих; стосовний до спіритизму.

  2. (у філософії) Духовний, ідеальний, протилежний матеріальному; стосовний до духу як субстанції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спіричний, р. спіричного, д. спіричному, з. спіричного, о. спіричним, м. спіричнім, к. спіричний

Більше записів