Значення
-
У фізиці: процес накручування або перетворення чогось на спіраль, а також набуття спіральної форми; витокоутворення.
-
У біології (зокрема генетиці): процес скручування молекули ДНК у спіраль, один з рівнів упаковки нуклеїнових кислот.
-
У лінгвістиці: одна з гіпотез про походження мови, згідно з якою мова виникла зі спіралеподібних рухів, що супроводжували жести та вигуки первісних людей.
-
У техніці та промисловості: процес обробки матеріалів (наприклад, дроту, смуги металу) шляхом навивання їх у спіральну форму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спіралізація, р. спіралізації, д. спіралізації, з. спіралізацію, о. спіралізацією, м. спіралізації, к. спіралізаціє