спіралізація

[spirɑlizɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У фізиці: процес накручування або перетворення чогось на спіраль, а також набуття спіральної форми; витокоутворення.

  2. У біології (зокрема генетиці): процес скручування молекули ДНК у спіраль, один з рівнів упаковки нуклеїнових кислот.

  3. У лінгвістиці: одна з гіпотез про походження мови, згідно з якою мова виникла зі спіралеподібних рухів, що супроводжували жести та вигуки первісних людей.

  4. У техніці та промисловості: процес обробки матеріалів (наприклад, дроту, смуги металу) шляхом навивання їх у спіральну форму.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спіралізація, р. спіралізації, д. спіралізації, з. спіралізацію, о. спіралізацією, м. спіралізації, к. спіралізаціє

Більше записів