Значення
-
(у філософії, логіці) Форма мислення, в якій з протилежних суджень (тези та антитези) шляхом обґрунтування та критики виводиться нове знання (синтез); діалектичний метод аргументації та пізнання.
-
(застаріле або високе) Суперечка, дискусія, полеміка, словесне змагання, де кожна сторона намагається довести свою правоту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спір, р. спору, д. спорові, з. спір, о. спором, м. спорі, к. споре