1. (у філософії, логіці) Форма мислення, в якій з протилежних суджень (тези та антитези) шляхом обґрунтування та критики виводиться нове знання (синтез); діалектичний метод аргументації та пізнання.
2. (застаріле або високе) Суперечка, дискусія, полеміка, словесне змагання, де кожна сторона намагається довести свою правоту.