спільниця

[spilʲnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Жінка або дівчина, яка разом з кимось бере участь у спільній діяльності, праці, боротьбі, подорожі тощо; учасниця, товаришка.

  2. Жінка, яка перебуває з кимось у близьких стосунках, змові або співучасті (зазвичай у негативному, злочинному діянні); поплічниця, змовниця.

  3. Заст. Дружина (у 3-му значенні — жінка стосовно чоловіка, з яким перебуває в офіційному шлюбі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спільниця, р. спільниці, д. спільниці, з. спільницю, о. спільницею, м. спільниці, к. спільнице

Більше записів