спільноруський
[spilʲnorusʲkɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Стосовний до давньої слов’янської мови, що була спільною для східних слов’ян у період Київської Русі (X–XIII ст.), або до писемної традиції того часу; давньоруський.
-
Пов’язаний із спільною історичною спадщиною, культурою або етнічними корінням народів, що походять від давньоруської народності (переважно українців, білорусів, росіян).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спільноруський, р. спільноруського, д. спільноруському, з. спільноруського, о. спільноруським, м. спільноруськім