спікато

[spikɑto] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Музичний термін, що позначає коротке, відірване виконання звуків, при якому кожна нота чітко відокремлюється паузою; прийом гри на струнних інструментах (зокрема на скрипці) або співу, протилежний легато.

  2. Власна назва (ім’я) італійського походження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спікато, р. спікато, д. спікато, з. спікато, о. спікато, м. спікато, к. спікато

Більше записів