1. У програмуванні — ключове слово або конструкція мови, що уточнює або змінює властивості типу даних, змінної, функції чи класу, визначаючи їх видимість, тривалість існування, спосіб зберігання в пам’яті тощо (наприклад, специфікатори static, const, public).
2. У технічній документації та стандартизації — документ або розділ документа, що містить детальний опис, технічні вимоги, параметри та характеристики продукції, матеріалу, процесу чи послуги.
3. Особа або організація, що займається розробкою та складанням таких детальних технічних описів і вимог.