1. Властивість бути специфічним, характерним, особливим для когось або чогось; своєрідність, особливість.
2. (У науці, техніці) Точність, здатність чогось (методу, реакції, тесту тощо) реагувати або виявляти лише певний об’єкт, не даючи хибних результатів щодо інших, схожих об’єктів.