Значення
-
Властивість бути специфічним, характерним, особливим для когось або чогось; своєрідність, особливість.
-
(У науці, техніці) Точність, здатність чогось (методу, реакції, тесту тощо) реагувати або виявляти лише певний об’єкт, не даючи хибних результатів щодо інших, схожих об’єктів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. специфічність, р. специфічності, д. специфічності, з. специфічність, о. специфічністю, м. специфічності, к. специфічносте