сперечання

[spɛrɛt͡ʃɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес обміну суперечливими думками, аргументами між двома або більше особами; дискусія, що переросла в суперечку, змагання в словах.

  2. Дія за значенням дієслова «сперечатися»; стан, коли хтось із кимсь сперечається.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сперечання, р. сперечання, д. сперечанню, з. сперечання, о. сперечанням, м. сперечанні, к. сперечання

Більше записів