1. Метод оптичної інтерферометрії, заснований на аналізі спекл-структури (випадкової гранулярної картини, що виникає при освітленні шорсткої поверхні когерентним світлом), який використовується для точних вимірювань деформацій, коливань, переміщень об’єктів або для отримання зображень у турбулентній атмосфері.
2. У астрономії — техніка спостережень, що дозволяє за допомогою комп’ютерного аналізу спекл-зображень, отриманих на великих телескопах через короткі експозиції, значно підвищити кутову роздільну здатність і отримувати зображення небесних об’єктів, практично вільні від спотворень земної атмосфери.