спацера

[spɑt͡sɛrɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (від лат. spatium — простір) у поліграфії: металевий брусок або пластмасова пластинка для утворення проміжків (пробілів) між словами, рядками чи іншими елементами при ручному наборі тексту.

  2. (розм.) прогулянка без певної мети, переважно на свіжому повітрі; синонім до слів «променад», «проходка».

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спацера, р. спацери, д. спацері, з. спацеру, о. спацерою, м. спацері, к. спацера

Більше записів