спацера

1. (від лат. spatium — простір) у поліграфії: металевий брусок або пластмасова пластинка для утворення проміжків (пробілів) між словами, рядками чи іншими елементами при ручному наборі тексту.

2. (розм.) прогулянка без певної мети, переважно на свіжому повітрі; синонім до слів «променад», «проходка».

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |