Значення
-
Той, хто рятує когось від небезпеки, знищення або великої біди; рятівник.
-
(релігійне) У християнстві — один з епітетів Ісуса Христа, який, згідно з віровченням, приніс спасіння людству від гріха і смерті.
-
(переносне значення) Той, хто приносить визволення від чогось тяжкого, гнітючого (наприклад, від страждань, гноблення).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спаситель, р. спасителя, д. спасителеві, з. спасителя, о. спасителем, м. спасителеві, к. спасителю