Значення
-
У християнській релігії та богослов’ї: одержання віруючою душею вічного життя та блаженства, звільнення від влади гріха та наслідків первородного гріха через віру в Ісуса Христа; порятунок душі для вічного життя.
-
У розширеному, світському значенні: уникнення великої небезпеки, катастрофи або загибелі; визволення від чогось дуже шкідливого, руйнівного.
-
У переносному значенні: те, що приносить вихід із скрутного, безнадійного становища; порятунок, визволення від негараздів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спасення, р. спасення, д. спасенню, з. спасення, о. спасенням, м. спасенні, к. спасення