1. У християнській релігії та богослов’ї: одержання віруючою душею вічного життя та блаженства, звільнення від влади гріха та наслідків первородного гріха через віру в Ісуса Христа; порятунок душі для вічного життя.
2. У розширеному, світському значенні: уникнення великої небезпеки, катастрофи або загибелі; визволення від чогось дуже шкідливого, руйнівного.
3. У переносному значенні: те, що приносить вихід із скрутного, безнадійного становища; порятунок, визволення від негараздів.