1. У Стародавній Спарті — повноправний громадянин, що належав до привілейованого стану, мав земельну ділянку з кріпаками-ілотами та проходив сувору систему державного виховання (агоні) з дитинства; спартанець.
2. Переносно: витривала, загартована, аскетична в побуті людина, здатна до суворих випробувань і самовідданих вчинків.
3. Учень спеціалізованої школи-інтернату (спортивної, навчальної) з дуже суворим розпорядком і дисципліною, створеної за зразком давньоспартанського виховання (заст., іст.).