1. Властивість бути спарованим; наявність пари однорідних або взаємопов’язаних об’єктів, елементів, явищ.
2. У біології: взаємна відповідність (комплементарність) структур, що забезпечує їх специфічне з’єднання, наприклад, основ у молекулі ДНК або антигену та антитіла.
3. У техніці та інженерії: стан або характеристика двох елементів, призначених для спільної роботи, взаємодії або утворення єдиного вузла.