спантеличувати

1. Викликати подив, здивування або замішання у когось; ставити в безвихідь, збивати з пантелику.

2. (розм.) Загадковою поведінкою або незрозумілими вчинками привертати до себе увагу, викликати цікавість.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: дієслово () |