Древослів

Словник Української Мови

спантеличений

[spɑntɛlɪt͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

Який перебуває у стані здивування, замішання або нерішучості через несподівану, дивну чи незрозумілу ситуацію; збентежений, здивований.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спантеличений, р. спантеличеного, д. спантеличеному, з. спантеличеного, о. спантеличеним, м. спантеличенім

Більше записів