Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* С О ЗІВЕЦЬ , вця, ч., іст., розм. Те саме , що тс о зівець . – Ви його , товаришу , до себе на завод візьміть , бо я уже і дивитись на цього созівця не можу .. Увесь вік нема мені з ним тихої та мирної години ( Стельмах , II, 1962, 413).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. созівець, р. созівця, д. созівцеві, з. созівця, о. созівцем, м. созівцеві, к. созівцю