сов’ятко

1. Зменшувально-пестлива форма від слова «сова», що використовується для позначення молодої, маленької або милої сови.

2. (у фольклорі, казках) Персоніфікований, часто доброзичливий персонаж, уособлення сови, якому можуть надаватися антропоморфні риси.

3. (переносно, розм.) Ласкаве звертання або прізвисько до людини, часто дитини, яка любить поспати вдень або несподівано активна вночі.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |