совітник

1. (істор.) Посада в Російській імперії, одна з чинів Табелі про ранги (наприклад, статський совітник, надвірний совітник).

2. (заст.) Особа, яка обіймала таку посаду; радник, дорадник.

3. (перен., ірон.) Той, хто вважає за потрібне давати непрохані поради, вказувати, як слід чинити.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: t.d. (True) |