Значення
-
(істор.) Посада в Російській імперії, одна з чинів Табелі про ранги (наприклад, статський совітник, надвірний совітник).
-
(заст.) Особа, яка обіймала таку посаду; радник, дорадник.
-
(перен., ірон.) Той, хто вважає за потрібне давати непрохані поради, вказувати, як слід чинити.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. совітник, р. совітника, д. совітникові, з. совітника, о. совітником, м. совітникові, к. совітнику