соціаліст-оборонець

[sot͡siɑlist-oboronɛt͡sʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Представник течії в соціал-демократичних партіях Російської імперії (зокрема, в Україні) на початку XX століття, який під час Першої світової війни підтримував захист вітчизни (“оборону”) від зовнішнього ворога та політику “гражданського миру” з урядом, виступаючи проти перетворення імперіалістичної війни на громадянську.

  2. Учасник меншовицької фракції в Українській Центральній Раді (1917–1918 рр.), який виступав за співпрацю з Тимчасовим урядом та підтримував продовження участі Росії у Першій світовій війні на боці Антанти.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. соціаліст-оборонець, р. соціаліста-оборонця, д. соціалістові-оборонцеві, з. соціаліста-оборонця, о. соціалістом-оборонцем, м. соціалісті-оборонцеві, к. соціалісте-оборонцю

Більше записів