1. Політичний термін, що використовувався в комуністичній пропаганді, зокрема Комінтерном на початку 1930-х років, для позначення соціал-демократії, яка розглядалася як одна з форм фашизму через її реформістську, на противагу революційній, стратегію та критикувалась як головний ворог робітничого класу.
2. У ширшому сенсі — ідеологічна конструкція, що поєднує формально соціалістичну риторику з фашистськими методами політичної боротьби, авторитарним правлінням, націоналізмом та антикомунізмом.