сотничка

[sotnɪt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “сотня”: невелика сотня, група приблизно зі ста осіб або предметів.

  2. Історична адміністративно-територіальна одиниця в Україні доби козацтва, менша за полк, яка об’єднувала козаків однієї місцевості та в мирний час виконувала переважно господарські функції.

  3. Військовий підрозділ у козацькому війську, що налічував близько ста вершників і був основною тактичною одиницею; також будівля або приміщення для розміщення такого підрозділу.

  4. Розмовна назва банкноти номіналом 100 гривень.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сотничка, р. сотнички, д. сотничці, з. сотничку, о. сотничкою, м. сотничці, к. сотничко

Більше записів