1. Робочий елемент сільськогосподарського знаряддя (плуга, сапи, культиватора тощо), призначений для різання шару землі та підрізання коренів бур’янів.
2. У медицині: кістка лицевого черепа, що утворює задньо-нижню частину носової перегородки.
3. Історична назва ручної або конної сівалки з одним чи кількома насінепроводами, що була поширена в Україні до появи сучасної техніки.