сошник

[soʃnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Робочий елемент сільськогосподарського знаряддя (плуга, сапи, культиватора тощо), призначений для різання шару землі та підрізання коренів бур’янів.

  2. У медицині: кістка лицевого черепа, що утворює задньо-нижню частину носової перегородки.

  3. Історична назва ручної або конної сівалки з одним чи кількома насінепроводами, що була поширена в Україні до появи сучасної техніки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сошник, р. сошника, д. сошникові, з. сошник, о. сошником, м. сошникові, к. сошнику

Більше записів