1. (у логіці) Силогістичне умовивідження, у якому пропущено одну або кілька проміжних логічних ланок (посилань), що робить його стислим, але формально коректним за умови відновлення пропущених елементів.
2. (у риториці) Стисла, афористична форма міркування або доведення, що поєднує низку силогізмів з пропущеними посилками, що наводить до висновку через низку непрямих ланок.