соромлення

[soromlɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “соромити“; докір, осуд, приниження когось, викликання почуття сорому.

  2. (у психології) Емоційний стан, переживання глибокого сорому, спричинені зовнішнім впливом (докорами, осудом оточення) або внутрішнім усвідомленням власної ганьби.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. соромлення, р. соромлення, д. соромленню, з. соромлення, о. соромленням, м. соромленні, к. соромлення

Більше записів