сопрано

1. Найвищий жіночий або дитячий співацький голос, що відрізняється світлим, сяючим тембром і великою рухливістю.

2. Співачка, що володіє таким голосом і виконує партії найвисокого діапазону в опері, хорі тощо.

3. Партія в музичному творі (опері, кантаті, хорі), призначена для такого голосу або виконувана ним.

4. Музичний інструмент (найчастіше різновид саксофона або регістр органу), звучання якого відповідає діапазону співацького сопрано.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |