Значення
-
Український народний духовий музичний інструмент, різновид сопілки, що являє собою дерев’яну (рідше металеву) трубку з отворами для регулювання висоти звуку; традиційно використовується в сольній та ансамблевій грі.
-
Рідка лікарська форма — краплі в нос, які застосовуються для зволоження слизової оболонки або лікування нежитю (розмовне, зазвичай у множині: “сопівки”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сопівко, р. сопівка, д. сопівкові, з. сопівка, о. сопівком, м. сопівкові, к. сопівку