1. Український народний духовий музичний інструмент, різновид сопілки, що являє собою дерев’яну (рідше металеву) трубку з отворами для регулювання висоти звуку; традиційно використовується в сольній та ансамблевій грі.
2. Рідка лікарська форма — краплі в нос, які застосовуються для зволоження слизової оболонки або лікування нежитю (розмовне, зазвичай у множині: “сопівки”).