1. Релігійний культ, у якому Сонце є об’єктом поклоніння як верховне божество або втілення божественної сили; геліолітрія.
2. Переносно: надмірне захоплення, благання, поклоніння комусь або чомусь, що вважається найвищою цінністю або джерелом життя.
сонцепоклонництво
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |