сонцелюб

[sont͡sɛljub] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Біологічна назва для рослин, які для свого нормального росту та розвитку потребують інтенсивного сонячного освітлення; геліофіт.

  2. Переносно: людина, яка дуже любить сонячну погоду, тепло, прагне бути на сонці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сонцелюб, р. сонцелюба, д. сонцелюбові, з. сонцелюба, о. сонцелюбом, м. сонцелюбі, к. сонцелюбе

Більше записів