Стан, коли людина відчуває потяг до сну, бажання спати; заціпеніння, млявість, спричинені недостатнім сном або втомою.
В літературі та поезії — образне позначення стану спокою, нерухомості, повільного існування (наприклад, про природу, місто тощо).
сонність
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |