Значення
-
(іст.) У Київській Русі та Великому князівстві Литовському — посадова особа, яка відповідала за збирання та облік натурального податку (солоду, зерна, меду) або за нагляд за пивоварінням та броварством у княжому чи великокнязівському господарстві.
-
(заст.) Той, хто займається солодінням (виготовленням солоду) або торгує солодом; солодовик.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. соложеник, р. соложеника, д. соложеникові, з. соложеник, о. соложеником, м. соложеникові, к. соложенику