солоспів

[solospiʋ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Солоспів — українська народна пісня, яку виконують двома голосами (соло та спів), де один голос веде основну мелодію, а інший її супроводжує, часто імпровізуючи; двоголосний спів із солістуючим першим голосом.

  2. Солоспів — власна назва збірки українських народних пісень у гармонізації Миколи Лисенка, виданої 1874 року під назвою «Збірник українських народних пісень (солоспіви)».

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. солоспів, р. солоспіву, д. солоспівові, з. солоспів, о. солоспівом, м. солоспіві, к. солоспіве

Більше записів