солопій

солопій


[solopij]


Іменник

Буква: С

  1. 1. (діал.) Спеціальний посуд для збирання та зберігання меду, бортівка, діжка або кадка з дерев’яних клепок.

  2. 2. (діал.) Міра об’єму рідин, що використовувалася на території України, приблизно рівна 12-16 літрам.

  3. 3. (заст.) Великий дерев’яний посуд, діжка, яка використовувалася для різних господарських потреб, зокрема для засолювання, миття або зберігання продуктів.