солопій
солопій
[solopij]
Іменник
Буква: С
-
1. (діал.) Спеціальний посуд для збирання та зберігання меду, бортівка, діжка або кадка з дерев’яних клепок.
-
2. (діал.) Міра об’єму рідин, що використовувалася на території України, приблизно рівна 12-16 літрам.
-
3. (заст.) Великий дерев’яний посуд, діжка, яка використовувалася для різних господарських потреб, зокрема для засолювання, миття або зберігання продуктів.