Значення
-
Прикметник, що стосується біблійного царя Соломона, сина Давида, відомого своєю мудрістю, багатством і будівництвом Єрусалимського храму.
-
Переносно: надзвичайно мудрий, розсудливий, що вирішує справи з глибоким розумінням і справедливістю (зазвичай у стійких виразах, наприклад, “соломонів суд”).
-
Уживається у складі власних назв, термінів та стійких виразів, що походять від імені царя Соломона (наприклад, Соломонові острови, Соломонова печатка).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. соломони, р. соломонів, д. соломонам, з. соломонів, о. соломонами, м. соломонах, к. соломони