1. Прикметник, що стосується біблійного царя Соломона, сина Давида, відомого своєю мудрістю, багатством і будівництвом Єрусалимського храму.
2. Переносно: надзвичайно мудрий, розсудливий, що вирішує справи з глибоким розумінням і справедливістю (зазвичай у стійких виразах, наприклад, “соломонів суд”).
3. Уживається у складі власних назв, термінів та стійких виразів, що походять від імені царя Соломона (наприклад, Соломонові острови, Соломонова печатка).