солодовник

[solodoʋnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Спеціальне приміщення або обладнання для виробництва солоду (пророщеного та висушеного зерна, переважно ячменю), що використовується у пивоварінні та винокурінні.

  2. Рідкісне позначення людини, яка займається виготовленням солоду (солодівник, солодівняр).

  3. (у діалектах) Рослина з родини амарантових (Amaranthus), звана також щирицею, амарантом, червонухою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. солодовник, р. солодовник, д. солодовник, з. солодовник, о. солодовник, м. солодовник, к. солодовник

Більше записів