солодовник

1. Спеціальне приміщення або обладнання для виробництва солоду (пророщеного та висушеного зерна, переважно ячменю), що використовується у пивоварінні та винокурінні.

2. Рідкісне позначення людини, яка займається виготовленням солоду (солодівник, солодівняр).

3. (у діалектах) Рослина з родини амарантових (Amaranthus), звана також щирицею, амарантом, червонухою.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |