Значення
-
(про рослини) Такий, що росте поодинці, окремо від інших; самітний.
-
(про тварин) Такий, що веде самітний спосіб життя, не утворює сімей, зграй чи колоній.
-
(у медицині, про пухлину, вузол тощо) Одиночний, що існує окремо, не пов’язаний з іншими подібними утвореннями.
-
(у ландшафтному дизайні, архітектурі) Виділений, акцентний; такий, що використовується як одиночний, домінантний елемент (наприклад, солітарне дерево, солітарна споруда).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. солітарний, р. солітарного, д. солітарному, з. солітарного, о. солітарним, м. солітарнім, к. солітарний